Новини

Звернення Наталі Івановни Прохоренко

Дорогі мої, незабутні!    

Немає, не існує в світі міри, якою можна було б виміряти усю глибину горя матері, якій довелося втратити свій найдорожчий скарб – власну дитиночку. Враз усе навколо перестає існувати, втрачає будь-який смисл, і від нестерпного, пекельного болю ти вже не здатний ні думати, ні сприймати, ні тим більше діяти і приймати якісь рішення, хоча обставини цього вкрай вимагають.   

І у цей найстрашніший час Господь посилає мені вас, мої дорогі, сердечні друзі, посилає як Ангелів – охоронців, як заступників, як утішителів. Ви стали між мною і моїм нестерпним болем і без жодних вагань щиро і милосердно простегли руки допомоги, зігріли моє серце істинно Євангельською любов'ю до свого ближнього. Ваші щирі слова  співчуття мені і моїм рідним дійсно втішали і переконували, що я в своєму горі не одна, що в мене, крім моїх рідних, є є ще стільки щирих, добрих серцем людей, для яких чужого болюне буває.

Важко віднайти слова, які б сповна передали усе, чим сповнене моє зранене материнське серце до вас, мої хороші, мої золоті. Нехай усім вам і вашим родинам завжди здоровиться. Господніх благословінь вам усім на кожен день,на кожну годину, кожну хвилину вашого життя.  

З глибокою повагою і шаною Наталя Іванівна з рідними.   
8.01.12

Додати коментар


Захисний код
Оновити