Новини

31 річниця виводу Радянських військ з Афганістану

   15 лютого 2020 року минає 31 річниця закінчення вивиду Радянських військ з Афганістану. Війна зламала життя багатьом молодим хлопцям. Не дивлячись ні на що, вони чесно виконували свій громадянський обов’язок, залишалися вірними присязі. „Гарячі точки” показали, що наші хлопці варті героїзму батьків і дідів, які перемогли фашизм у роки Другої світової війни.
   В цей день ми поділяємо весь біль втрати з тими, хто втратив на цій війні своїх близьких і віддаємо шану всім учасникам тих подій.

  Наші колеги воїни-інтернаціоналісти які пройшли Афганістан, Анголу, Югославію та інші воєнні конфлікти: Мороз Олександр Іванович, Сикунда Іван Андрійович,  Старовойтов Олександр Андрійович, Степаненко Микола Васильович, Шишкін Олександр Іванович, Бобров Ігор Іванович, Осіпов Володимир Вікторович, Проценко Сергій Юрійович, Горбань Василь Іванович, Слободянюк Іван Петрович, Місяць Олександр Афанасійович, Висікан Олександр Миколайович, Роговський Станіслав Станіславович, Лукач Гавриїл Петрович.

  Шануємо світлу пам'ять наших колег воїнів інтернаціоналістів які не дожили до сьогоднішнього дня:Горобець Василь Дмитрович, Тебеньков Олександр Іванович, Кравчук Теофіл Антонович.

    Сторінки історії Афганської війни.

   Рішення ввести радянські війська до Афганістану ухвалено 12 грудня 1979 року на засіданні Політбюро ЦК КПРС і оформлено секретною ухвалою ЦК КПРС. Офіційна мета введення була — запобігти загрозі іноземного військового втручання.

    Військове угруповання, яке офіційна радянська пропаганда називала винятково Обмеженим контингентом радянських військ (рос. ОКСВ), опинилося безпосередньо втягнутим у громадянську війну, що розгоралася в Афганістані, і стало її активним учасником.

   У конфлікті брали участь збройні сили уряду Демократичної Республіки Афганістан з одного боку і озброєна опозиція (моджахеди, або «душмани») — з іншого. Боротьба велася за повний політичний контроль над територією Афганістану. Моджахедам в ході конфлікту підтримку надавали військові фахівці США, ряд європейських країн-членів НАТО, а також пакистанські спецслужби.

   25 грудня 1979 року почалося введення радянських військ в ДРА по трьох напрямах: Кушка—Шинданд—Кандагар, Термез—Кундуз—Кабул, Хорог—Файзабад. Десант висаджувався на аеродромах Кабул, Баграм, Кандагар.

   До складу радянського контингенту входили: управління 40-ї армії з частинами забезпечення і обслуговування, чотири дивізії, п'ять окремих бригад, чотири окремі полки, чотири полки бойової авіації, три вертолітні полки, одна трубопровідна бригада, одна бригада матеріального забезпечення й деякі інші частини й установи.

    Афганська війна тривала з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, тобто 3340 днів.

   14 квітня 1988 року за посередництва ООН в Швейцарії міністрами закордонних справ Афганістану і Пакистану підписані Женевські угоди про політичне врегулювання ситуації в ДРА. Радянський Союз зобов'язався вивести свій контингент в 9-ти місячний термін, починаючи з 15 травня; США і Пакистан, зі свого боку, повинні були припинити підтримувати моджахедів.

    Відповідно до угод виведення радянських військ з території Афганістану почалося 15 травня 1988 року.
15 лютого 1989 року з Афганістану повністю виведені радянські війська.

   За уточненими даними, всього у війні Радянська Армія втратила 14 427 чоловік, КДБ — 576 чоловік, МВС — 28 чоловік загиблими і зниклими безвісти. Поранення і контузії отримали більше 53 тисяч чоловік. Медична допомога була надана 463 тисячам військовослужбовців.

   Радянсько-афганську війну пройшло більше 160 000 українців. З них 2 378 загинули, 60 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон.

    Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами.

    Із 72 осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, є 11 українців.

    Пісні у виконанні воїнів – інтернаціоналістів: https://www.youtube.com/watch?v=fTydslX4VKs

Додати коментар


Захисний код
Оновити